Про проект

Сайт  Agriintеrn – єдина інформаційна платформа практичного навчання. Рішення про її створення було прийняте 22 січня 2016 р в ході першого засідання Ради з питань аграрної освіти при Міністерстві Освіти і Науки України.

Проект розроблений за підтримки та участі Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та Державної установи «Науково-методичний центр« Агроосвіта ».

«Одна з головних причин молодіжного безробіття полягає у відсутності зв'язку між ВУЗами і ринком праці, а також у відсутності інформації про реальні місцях проходження практики студентами», - говорить заступник голови Ради З питань Аграрного Освіти МОН України, в.о. директора «Науково-методичний центр інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта» Тетяна Іщенко. -  «Проект відкриває перед студентом можливість ознайомитися з вакансіями і контактами агрохолдингів, підприємств, фермерів в будь-якій області країни. Крім того, він полегшить процес пошуку першого робочого місця для молодих фахівців, які зацікавлені роботою в аграрній сфері».

За інформацією самих студентів, випускникам вищих навчальних закладів аграрної спрямованості непросто знайти роботу. Якісна практика в процесі навчання не тільки дає польовий досвід студенту, а й знайомить його з вимогами сучасного бізнесу, які часто відрізняються від того, що молода людина чує в університетських аудиторіях.

«Кожен студент має потребу в якісному практичному досвіді, - вважає студент магістратури «Адміністративний менеджмент» факультету аграрного менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) Андрій Мовчан. - Гарне місце практики завжди гарантує необхідне отримання практичних знань, яке сприяє і відкриває можливості для подальшого перспективного працевлаштування. Наявність такої вузькоспеціалізованої платформи дозволить студенту оперативно зв'язатися з представниками компаній і знайти оптимальний для себе варіант проходження практичного навчання».

Самі компанії також зацікавлені в проекті, оскільки на сьогодні кожен шукає фахівців, як може. Наприклад, «Сварог Вест Груп» взагалі відмовилися від класичної практики студентів. Фахівців базових професій - агрономів, інженерів, зоотехніків - тут заміщають за рахунок випускників вузів. І беруть їх відразу з прицілом на подальше працевлаштування.

«Робимо акцент, в основному, на базові знання, - говорить директор департаменту управління персоналом «Сварог Вест Груп» Сергій Короленко. - Їдемо в університет, виступаємо перед аудиторіями. Бажаючі працювати заповнюють анкети. Зараз розглядаємо можливість розширити співпрацю. По-перше, щоб студент, навчаючись ще на третьому курсі, міг пройти літнє стажування. По-друге, щоб університет готував фахівців на наше замовлення».

Крокувати в ногу з часом хочуть і ВНЗ. Тільки бази у кожного навчального закладу різні. І, найчастіше, помітно відстають від реалій агросектора. Таку точку зору висловив проректор з навчальної та виховної роботи НУБіП Сергій Кваша.

«Сьогодні формується цікава тенденція - окремі компанії намагаються формувати свої агрошколи, - розповів він. - Зазвичай бізнес мотивує тим, що ми не даємо фахівця такого рівня відразу влитися в структуру агрокомпанії. З цією думкою можна погодитися лише частково. Так не буває, щоб випускник одразу міг стати, наприклад, головним агрономом корпорації. Власниками бізнесу або директорами компаній теж не стають відразу ж після закінчення ВНЗ. Для цього йому необхідно пройти непростий шлях отримання досвіду, практичних знань і умінь».

Університети в Україні перебувають у різних умовах: і по матеріальній базі, і по навичкам педагогів. Студенти проходять практику на різних полях. Найчастіше практика одноманітна, хоча саме вона іноді домінує над теоретичною складовою.

«Теорія, яка традиційно є класичною і тривалою у часі, не встигає за надсучасними і новаторськими технологіями. Бізнес пішов далі, він хоче відразу отримувати дивіденди, часом забуваючи про перехідний етап для молодого фахівця. Після завершення університету будь-який студент повинен адаптуватися до роботи. Можливо, тільки на 3-му або 4-му робочому місці він стане тим фахівцем, який може бути корисним саме цій компанії. В НУБіП ми знайшли вихід із ситуації - створили раду роботодавців при університеті. Молодь - талановита, але їй потрібен час», - резюмує Сергій Кваша.